Ми живемо в Україні в буремні часи державотворення. Чи можна в цей час залишитися осторонь політичного процесу? Ні, це не можливо! Ви все одно у політиці, бо вона визначає рівень вашого життя і рівень свободи.

Часто можна почути: «я поза політикою, я навіть на вибори не ходив». Парадокс у тому, що ті самі люди питають: «коли вже життя зміниться на краще?» За таким підходом – ніколи! Сам по собі процес змін не відбувається. Щоб щось змінити у суспільному житті, мають бути ті, хто змінює і ті, хто їх підтримує. Здатність згуртуватися навколо спільних інтересів і організовано діяти – це і є політика!

Не ховайтеся від політики, якщо ви в ній не розберетеся, то вона розбереться з вами! Рано чи пізно, ви стикнетеся з обставинами, які подолати можна тільки гуртом. Політика – це об’єднання навколо спільних ідей і просування їх на владний рівень, тільки і всього.

Можна обрати інший шлях – вступити до громадської організації і вести волонтерську діяльність.

Гірше за все – сидіти і чекати, бо дочекаєтеся лише лиха. Треба діяти, бо зміни є тільки там, де є діяльність.

Сьогодні казати «я поза політикою», це все одно, що під час війни казати «я пацифіст, я за мир» – це самовідсторонення від проблем країни тоді, коли їй найбільше потрібна твоя допомога, це не патріотично! Держава, як великий політичний проект, має формуватися зусиллями своїх громадян.

Ми молода держава, яка ще не закінчила перший етап державотворення. Ми ще не напрацювали той громадсько-політичний устрій, який би влаштував широкі верстви населення. Крім того, наш менталітет ще несе тавро тоталітарного устрою, якій панував в СРСР. Саме час позбутися відчуття безпорадності і неспроможності та братися до суспільної роботи!

Нам треба вчитися взаємодії між собою, мистецтву співпрацювати, поступатися, знаходити компроміс, переконувати, діяти без насилля і примусу. Треба вчитися цивілізованій політичній культурі, набувати політичних поглядів і вміння дискутувати. Пора приділити час та розібратися в ідеях політиків і їх діях, а не в їх біографіях і зовнішньому вигляді.

А ще важливо розібратися в тих правилах політичної гри, яка відбувається в країні і в тонкощах самоврядування на місцях. Тут все просто, або ви граєте, або грають вами. Ставайте гравцями! Виборче законодавство дає можливість кожному стати політичним гравцем. Конституція закріпила принцип – джерелом влади є народ! Народ здійснює свої владні повноваження як безпосередньо, так і через обрання своїх представників – депутатів! То оберіть собі гідних представників, яким ви довіряєте, або самі йдіть в депутати.

Не треба чекати вирішення проблем через зміну Президента країни, Президент – то верхівка владної піраміди, однак піраміда не будується з верхівки! Вона будується знизу, від основи! А основі потрібне міцне підґрунтя, а не суспільно-політичне «болото» з людей без поглядів і принципів, яких за 100-200 грн. можна вивести під будь-яким прапором. Головне правило демократії – народ має ту владу, яку заслуговує! Країну роз’їдає корупція, яка тримається на хабарях, то перестаньте їх брати і давати! Приймайте рішення «по суті» і «на користь справі», бо корупція є найбільшою перепоною на шляху економічного розвитку і зводить нанівець всі гарні починання.

Нова влада часто займає ту саму колію, по якій рухалася попередня і переставити її на нові рейки надскладно. Тому потрібні зусилля всіх! Найкращі ліки від корупції – це прозорість і публічність рішень. Але має бути і інша сторона – активна, обізнана і кваліфікована громада, яка поважає себе, не спекулює отриманою інформацію, не панікує, здатна діяти і не вразлива до корупції. Виховати таку громаду можуть саме громадські організації, які не цураються політики.

Або ми стаємо громадянами і виборюємо державу у якій не соромно жити, або буремні часи будуть тривати довго і врешті-решт призведуть до залежності і небуття. Шлях боротьби кожний обирає самостійно, іноді найважливіше – побороти себе і стати відповідальним громадянином. Небайдужість до долі країни, міста, вулиці – це і є патріотизм.

Дії, які під силу кожному:
– Сформувати власне розуміння життя і доносити його своїм рідним і знайомим;
– Не бути байдужим, цікавитися суспільним життям, допомагати людям навколо;
– Обрати громадську організацію за власними інтересами, разом з іншими діяти на користь суспільству;
– Відвідувати громадські слухання і громадські обговорення проблемних питань у своєму населеному пункті, слідкувати за питаннями, які вирішуються на сесіях місцевої ради;
– Знайомитися з програмами соціально-економічного розвитку, які фінансуються за рахунок наших податків, контролювати напрямки витрат коштів з місцевого бюджету;
– Долучатися до робочих груп і тимчасових комісій, які створюються з залученням громадськості;
– Увійти в якості фахівця-експерта у Громадську раду при органах влади або комунальних закладах;
– Набути власних політичних поглядів, підтримувати певну політичну силу на виборах;
– Стати політичним гравцем, підтримувати певного кандидата, або самостійно балотуватися у депутати місцевого рівня.

Єдиного рецепту не має, кожен долучається до суспільно-політичного життя в силу своїх можливостей. Головне не бути осторонь!

Починайте діяти самостійно або долучайтесь до діяльності ГО «Об’єднання «Самопоміч» – Києво-Святошинського району. Докладніше про нас на сторінках цієї газети, на сайті: http://kyivobl.samopomich.ua, або на ФБ fb.com/KSvCoworking/ Конт.тел.: 098-8181984.

Юлія Скочинська,
керівник ГО «Об’єднання «Самопоміч»
Києво-Святошинського району:
«Рівень корупції в країні такий,
що час приймати ліки або робити щеплення»