За останніми соціологічними опитуваннями, зміни в системі охорони здоров’я – найбільш очікувана реформа серед українців. За себе говорять цифри: 56% впевнені, що ситуація значно погіршилась, тільки 4% вважають, що якість медичного обслуговування в Україні покращилась, натомість 40% зазначають, що нічого не змінилось.

Про те, коли почнуться реформи у медичній галузі та на які результати очікувати мешканцям Київщини, ми запитали у народного депутата України, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ірини Сисоєнко.

  • Ірино Володимирівно, розкажіть нашим читачам про ті основні законодавчі зміни, які очікуються найближчим часом в системі охорони здоров’я?
  • Вперше за два роки у Верховній Раді нарешті вдалось домогтись того, щоб були розглянуті медичні законопроекти. Я не розумію, як можна голосувати за законопроекти про безвізовий режим, про боротьбу з корупцією і не голосувати за законопроекти про найцінніше – життя та здоров’я наших громадян. Відношення держави до своїх громадян визначається єдиним показником – рівнем медичної допомоги в країні. Яке відношення до громадян в нашій державі сьогодні – думаю, кожен може зробити свій висновок. Мої численні виступи, вимоги та звернення до голови парламенту, активна позиція депутатів Комітету з питань охорони здоров’я нарешті призвели до голосування хоча б 2-х законопроектів з 18, які чекають розгляду. Перший – щодо автономізації медичних закладів (він дає можливість одержувати кошти за якістю та кількістю наданих медичних послуг та головне – на реальні потреби лікарень: необхідні ліки, обладнання тощо), другий – про трансплантацію. Найближчим часом також очікується голосування змін до Закону «Про лікарські засоби». З одного боку – це маленька перемога та перший крок до медичної реформи, з іншого – маємо безліч бюрократичних перешкод, що постійно виникають на шляху до очікуваних змін та гальмують весь процес.

  • Якщо порівнювати з європейськими країнами, на що в першу чергу потрібно звернути увагу нашим медикам? Адже більшість працює ще за радянськими протоколами.
  • Нам потрібно кардинально змінити підходи в лікуванні та в першу чергу звернути увагу на профілактику і попередження захворювань. Головне – це збереження здоров’я громадян. Саме це має бути в основі державної політики, якщо ми справді орієнтуємось на охорону здоров’я. В нашій країні потрібно вибудовувати сучасну систему охорони здоров’я, змінювати філософію державних підходів, формувати та фінансувати відповідні державні програми. Нарешті потрібно зрозуміти, що витрачаючи великі кошти з бюджету на лікування, ми не вирішимо всіх проблем, адже постійно будуть з’являтись нові захворювання, люди продовжуватимуть хворіти, тож ніяких коштів не вистачить. Перш за все необхідно фінансувати програми, спрямовані на збереження здоров’я громадян, профілактику захворювань та їх ранню діагностику. Це і більш гуманно для людини, і дешевше для держави.

  • Реформа екстреної медичної допомоги розпочалась в Україні та Київській області ще у 2013 році, але й досі не закінчилась. В чому основні причини?
  • Успіх і повнота реалізації завершального етапу реформування системи екстреної медичної допомоги в Україні в цілому та зокрема у Київській області залежить насамперед від декількох аспектів: наповнення бюджету, ефективного використання цих коштів, розуміння, як це має працювати (ефективний менеджмент), та найголовніше – БАЖАННЯ керівників області впроваджувати реальні зміни. Я не розумію, коли в одній області все зроблено, все працює, на все вистачає коштів, в іншій області постійно чогось не вистачає – то коштів, то людського ресурсу, то ще чогось. Вважаю, що насамперед просто потрібно захотіти щось змінювати та щось робити!
    Наразі у Київський області необхідно створити централізовану диспетчерську службу, укомплектувати її серверним обладнанням, комп’ютерною технікою, налагодити GPS-навігацію. Наступним кроком стане покращення матеріально-технічної бази такої служби шляхом забезпечення необхідної кількості машин швидкої допомоги.
    Основне завдання екстреної медичної допомоги – це  допомога хворим та постраждалим при загрозливих для життя станах. При таких викликах діє норматив доїзду бригади ЕМД на місце виклику за 10 хвилин в межах міста та за 20 хвилин до сільської місцевості. У багатьох випадках саме від своєчасного приїзду швидкої допомоги залежить  життя людині!
    За моїм запрошенням, фахівці, які повині створити екстрену медичну допомогу на Київщині, їздили на навчання до Харківської області з метою ознайомлення та перейняття досвіду організації служби екстреної медичної допомоги. Залишилось “взяти і зробити”!
  • Наскільки відомо, Ви анонсували пілотний проект у Київській області зі створення травматологічних центрів на основних автомобільних шляхах. Розкажіть детальніше.
  • Кожного року в Україні отримують травми понад 2 млн людей. Тільки у Київській області – 90 тис. таких постраждалих від ДТП та нещасних випадків. Такі негативні цифри значно перевищують навіть показники смертності від серцево-судинних захворювань.
    Я акцентувала увагу на необхідності оперативної реалізації пілотного проекту у Київській області, що має на меті відкриття 3-4 притрасових травмоцентрів на основних автомобільних шляхах: Київ-Одеса, Київ-Харків, Київ-Житомир. Це будуть підрозділи лікарень на базі вже існуючих, в яких надаватимуть кваліфіковану допомогу постраждалим. До роботи в таких притрасових центрах будемо залучати хірургів, травматологів, анестезіологів, реаніматологів тощо. Всі відділення мають бути обладнані сучасними протишоковими палатами.
    Це те, за що я борюсь та буду боротись для Київської області!