Головна задача влади як на державному, так і на локальному рівні – безпека життя кожної окремої людини. Найперший аспект безпеки життя – це медицина. Першочергове значення має догоспітальна медицина, бо саме за телефоном «103» звертаються люди у випадку різкого погіршення самопочуття чи отримання травм. З 2013 року в Україні надання догоспітальної медичної допомоги розділено на екстренну і невідкладну допомогу.

Задача екстреної допомоги домчати до пацієнта за 10 хвилин (у сільській місцевості допускається 20 хвилин), стабілізувати стан пацієнта (постраждалого) і протягом години доставити його до лікарні інтенсивного лікування, яка продовжить боротьбу за життя і здоров’я людини. Сучасні бригади екстреної допомоги – це лікарні на колесах з цілим комплексом обладнання, які готові до найскладніших випадків.

Екстрена допомога не прив’язана до конкретної лікарні, а є цілком самостійною ланкою медицини, яка має свої Центри (станції) ЕМД (екстренної медичної допомоги). Для отримання і обробки викликів в структурі Центру ЕМД існує спеціальне диспетчерське відділення, яке розподіляє виклики між бригадами. Одною з найважливіших задач є оптимальне розміщення станцій/підстанцій та пунктів базування бригад екстреної медичної допомоги, з урахуванням необхідності виконання нормативу прибуття бригад на місце події. Такі станції/підстанції та пункти базування бригад ЕМД укомплектовані для цілодобового надання екстреної допомоги «на місці», тож певною мірою дублюють первинну медичну допомогу, особливо у сільській місцевості. Ще однією ланкою догоспітальної допомоги є невідкладна допомога – це лікар, який приїздить на виклик до хворого, який перебуває у невідкладному стані, але не потребує негайного перевезення у лікарню. Виклик здійснюється теж за номером «103», норматив прибуття – 2 години.

До категорії екстрених належать звернення, коли стан пацієнту супроводжується: непритомністю, судомами, розладом дихання, раптовим болем у ділянці серця, блюванням кров’ю, гострим болем у черевній порожнині, зовнішньою кровотечею, ознаками гострих інфекційних захворювань, гострими психічними розладами, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб, чи зумовлений усіма видами травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, тяжкі забої, травми голови), ураженням електричним струмом, блискавкою, тепловими ударами, переохолодженням, асфіксією всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи), ушкодженнями різної етіології під час надзвичайних ситуацій (дорожньо-транспортні пригоди, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо), отруєннями, укусами тварин, змій, павуків та комах, порушенням нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча тощо), а також транспортування пацієнтів, які потребують термінової госпіталізації в лікувальний заклад. Тільки у випадку таких станів диспетчер телефону «103» скерує до вас бригаду екстреної допомоги.

Екстрена медична допомога Києво-Святошинського району,
Київської області

Склалося історично, що Києво-Святошинський район обслуговується Фастівською філією (станцією) Київського обласного ЦЕМДтаМК (Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф), яка розташувала медичні бригади на двох підстанціях (Боярській і Вишнівський) і двох пунктах базування (с.Мила, с.Чабани). За нормативом Мінохорони здоров’я має бути 14 бригад екстреної допомоги, але в наявності тільки 9. Обслуговують вони 46 населених пунктів (з 50-ти); бо 4 населені пункти району (с.Горенка, с.Мощун, с.Мироцьке і с.Михайлівка-Рубежівка) обслуговуються Вишгородською філією. Але наявне населення району майже вдвічі більше, ніж офіційно зареєстроване, тож бригад катастрофічно не вистачає, при такій кількості населення їх потрібно не менше, ніж 20 (!)

Не вистачає не тільки автомобілів, а і працівників для формування бригад, оскільки висока інтенсивність роботи і надмірні навантаження медпрацівників системи ЕМД не підкріплені достатньою оплатою праці, в результаті з 132 посад штатного розкладу фактично зайнято лише 81 (!).

Загалом у Київській області 8 філій (станцій) ЕМД: Броварьска, Бориспільська, Переяслав-Хмельницька, Білоцерківська, Обухівська, Фастівська, Вишгородська. Філії працюють доволі автономно, єдиного Диспетчерського центру немає, рівень матеріально-технічної бази, автопарку і кадровий потенціал різняться. Загальна потреба у бригадах ЕМД по області – 156 бригад, а в наявності лише 102 (з них лише 32% – лікарські, інші 68% – фельдшерські). Автопарк – 104 автомобілів, з яких 62 потребують заміни (через застарілість). Невідповідність матеріально-технічної бази ЕМД призводить до тотального порушення нормативів часу надання екстреної допомоги. Тому на рівні області, за ініціативи фракції політичної партії «Об’єднання «Самопоміч» у 2016 році була прийнята «Програма вдосконалення ЕМД на 2016-2018 рр.», яка передбачає спрямування 149,3 млн.грн. на відповідне оснащення і подальший розвиток ЕМД. Перші зусилля у 2017 році планується спрямувати саме на Києво-Святошинський район і на м.Біла Церква.

Програма має 9 напрямків:
– Створенння єдиної оперативно-диспетчерської служби області (15,1 млн.грн.);
– Придбання транспорту (19 одиниць, на суму 45,4 млн.грн.);
– Покращення матеріально-технічної бази філій (станцій), в т.ч. створення пунктів техобслуговування автомобілів (3,8 млн.грн.);
– Забезпечення бригад медобладнанням і апаратурою (5,1 млн.грн.);
– Придбання лікарських препаратів і витратних матеріалів (13,6 млн.грн.);
– Забезпечення 1700 працівників системи ЕМД уніформою (4,3 млн.грн.);
– Відкриття, оснащення і утримання нових пунктів базування бригад ЕМД (3 млн.грн.);
– Матеріальне заохочення працівників системи ЕМД (52,2 млн.грн.);
– Підвищення кваліфікації та інші заходи (6,8 млн.грн.)

Типове оснащення реанімобіля: дихальна апаратура, запас кисню, кардіомонітор, пульсоксиметр, глюкометр, набор для інтубації, вакуумний аспіратор, набори для катетеризації магістральних судин і інфузійної терапії, шлункові зонди, набори для іммобілізації, ковшеві ноші. Медикаменти: стандартнй набор для бригад екстреної допомоги, плюс докомплектація з урахуванням анамнезу та діагнозу конкретного хворого.

Першочерговим кроком буде обладнання сучасного диспетчерського центру та оснащення бригад GPS-обладнанням для фіксації точного часу виклику і доїзду бригад ЕМД до пацієнтів. Бо наразі виклики фіксуються вручну в журналах і насправді при наявному нормативі доїзду 10-20 хвилин реально проконтролювати його виконання не можливо – така гірка правда стану екстренної медичної допомоги в Київській області.

Водночас, реформування цієї ланки медицини відбувається зусиллями керівництва Центру ЕМД та місцевої влади через відкриття додаткових пунктів базування бригад ЕМД. Так Білогородська сільрада виділила приміщення для розташування пункту базування ЕМД в с.Білогородка, що дозволить значно зменшити час очікування допомоги для мешканців цього і сусідніх сіл. Цілодобовий режим роботи такого пункту також дозволить отримати невідкладну медичну допомогу у той час, коли не працює місцева амбулаторія (вечірній, нічний час, вихідні і святкові дні). У 2017 заплановано відкриття ще двох пунктів базування бригад ЕМД в Києво-Святошинському районі: в с.Хотів і с.Шпитьки.

На думку головного лікаря КЗ «Київського обласного центру екстренної медичної допомоги і медицини катастроф» Олександра Курмишова ситуація з наданням екстреної медичної допомоги в Києво-Святошинському районі ускладнюється тим, що в районі зареєстровано 170 тис.мешканців, а фактично проживає 250-300 тисяч, тобто майже вдвічі більше. Формування системи ЕМД і розмір її забезпечення ґрунтуються на кількості офіційно зареєстрованого населення, а фактична потреба значно перевищує розрахунки.

Депутат фракції Політичної партії «Об’єднання «Самопоміч», Голова комісії з охорони здоров’я Київської обласної ради Наталія Бігарі зазначає: “За рік роботи я об’їхала практично всі районні лікарні, вони значно відрізняються одна від одної. Все залежить від того, наскільки місцева влада переймається проблемами медичної галузі у себе в районі. Є більш менш потужні медзаклади, які працюють ефективно, а є такі що знаходяться в занепаді. Часто бригада ЕМД привозить пацієнта у лікарню, яка не може підтримати необхідний рівень допомоги (через брак фахівців або обладнання)“.

Якість надання ЕМД і результат лікування залежать від зкоординованості дій бригад ЕМД і відділень невідкладних станів у районних лікарнях, які належать вже до іншої ланки медицини. Забезпечення якісної роботи усіх ланок медицини (первинної, вторинної, третинної і ЕМД) має забезпечити загальна медична реформа і формування госпітальних округів.