У Києво-Святошинському районі за офіційними даними зареєстровано більше 270 тис. жителів. Фактично проживає більше 400 тисяч і за документами, що не консолідуються, без затвердженої актуальної схеми планування району ведеться хаотичне будівництво. До того ж транспортна інфраструктура лишається в стані, що обслуговувала десятки років тому колись аграрну (!) приміську зону. Не було ані заплановано, ані реалізовано жодного рішення, що б дозволяло реалізовувати забудову території Києво-Святошинського району з одночасним збільшенням населення в рази. Як результат – значно погіршився якісний компонент життя “транспортне сполучення” для проживаючих на цій території. 

2 травня 2018 року у м. Вишневе відбулась організована платформою “KSv Коворкінг” презентація матеріалів дослідження маятникової міграції з м. Київ та транспортної проблеми в Києво-Святошинському районі. Дослідження проводили представники кількох громадських організацій протягом зими та весни 2018 року. Згідно його результатів щодня на роботу в м. Київ зранку і ввечері зворотнім шляхом вирушають з населених пунктів району понад 150 тисяч чоловік. При цьому переважна більшість цих людей користується не громадським транспортом (якого, фактично, не існує – “електрички” і “маршрутки” відлякують людей, рухомий склад в жахливому стані), а легковими авто, що створює надзвичайне, понаднормативне навантаження на дороги. Наразі час доїзду в Київ вранці, наприклад з Боярки, перевищив 1 годину, хоча 5 років тому це було 20 хвилин. Нас вже не рятує ранній, порівняно з іншими, виїзд чи пізнє повернення, потрапити в кількагодинну «тягнучку» можна будь-коли. Найгірше, що часто цей непростий шлях вимушені долати разом зі своїми батьками і діти шкільного віку в зв’язку з дефіцитом шкіл та дитсадків в містах і селах району. В той же час активно продовжують роздаватись дозволи на будівництво, 177 житлових комплексів наразі будуються в районі. Це збільшить у п’ятирічний період населення району ще на 180 тисяч і ті проблеми, що ми маємо з доїздом зараз будуть нам здаватись нікчемними, бо за 3-5 років проблема переросте в транспортний колапс.

За участі фахівців з транспортного моделювання на обговоренні матеріалів дослідження були напрацьовані певні напрямки щодо розробки плану розвитку громадського транспорту приміської зони м. Київ в частині Києво-Святошинського району для поліпшення стану мобільності та допомоги у скороченні середньої тривалості подорожі пасажирів. Також було запропоновано врахувати пропозиції у підготовці схеми планування району (її, доречі, активно «малюють», районна рада виділила кошти, тільки робиться номінальний документ, а не основа для розвитку території).

Найціннішими, на нашу думку, напрацюваннями щодо швидкої зміни стану справ
з транспортним сполученням з м. Київ є наступні:

 1)  Створення спеціалізованої компанії для приміських перевезень залізницею. Використання приміських залізничних шляхів для міського транспорту є дуже популярним (наприклад RER в приміській зоні Парижу), ощадливим щодо необхідних інвестицій і швидким в реалізації з технічної точки зору. Сьогодні “електрички” є збитковим напрямком діяльності для “Укрзалізниці”, але водночас навколо Києва зосереджений найбільш платоспроможний в країні сегмент споживача таких послуг, що в підсумку купує автомобілі, бо не має можливості комфортного пересування по вищому тарифу. Життєздатність такої моделі вже доведено роботою філії «Українська залізнична швидкісна компанія» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що працює з прибутком. Ми вважаємо, що створення спеціалізованої філії “”Київська агломерація” для обслуговування за спеціальним тарифом окремим комфортним залізничним складом, є економічно доцільним в багатьох аспектах – від прямого прибутку від діяльності підприємства до збереження коштів на розвиток автомобільної інфраструктури для сполучення з м. Київ: менше машин – менша необхідність в дорогах, мостах і т.п. Разом з організацією автобусних вокзалів-хабів біля станцій в містах Вишневе, Боярка, Ірпінь, Буча та Ворзель для підвозу пасажирів з навколишніх менших населених пунктів такий крок вирішив би більшу частину наявних проблем.

 2)  Продовження Правобережної (Борщагівської) лінії швидкісного трамваю. Ще кілька років тому цей варіант був зовсім простим для реалізації, оскільки тисячі гектарів землі вздовж траси “Київ-Бишів” через Петропавлівську, Софіївську Борщагівки та с. Білогородка використовувались державним агрокомбінатом “Пуща Водиця”, але, на жаль, держава втратила контроль над цією землею через низку схем і зараз тут ведеться хаотична забудова понад дорогою обласного значення, яка перетворилась на суцільний затор з десятками перехресть і світлофорів. Ще залишились варіанти продовження лінії вздовж Окружної дороги в сторону м. Вишневе чи с. Білогородка – і це потребує негайного проектування та відповідного резервування земель. 

 3)  Організація руху великогабаритних приміських автобусів КП “Київпастранс” на найбільш активних маршрутах. Так, вже є реалізований приклад –  автобус №37а “ст. м. Святошин”- спортивний комплекс “Чайка” фактично ексклюзивно облуговує жителів села Чайки Києво-Святошинсього району і забезпечує їм окреме сполучення з містом, сполучаючи з найближчою гілкою метро. За наявним прикладом можна швидко вибудувати ефективний зв’язок населених пунктів району з двома гілками київського метро. Одна з причин полягає в тому, що на приміських маршрутах, які насправді пролягають вже через щільну міську забудову, домінуючими є малий транспорт. Він складається з двох видів: приватних автівок та маршрутних таксі, що належать приватним перевізникам. Тоді як в розвинутих країнах використовується перевірений життям принцип: великі пасажиропотоки вигідно перевозити великим транспортом, а малий транспорт  застосовують для перевезень вночі, у вихідні та на свята або ж для перевезення маломобільних людей.

29 серпня 2018 року представники кількох громадських організацій району звернулись з відкритим листом до Міністра інфраструктури  Омеляна В. В., Голови Київської ОДА Горгана О. Л., Голови КМДА Кличка В.М., Голови Києво-Святошинської РДА Смірнової М. М. з пропозицією щодо створення спільної робочої групу та гарантували активну участь та допомогу в реалізації напрацювань. Побачимо, кому з них описана проблема виявиться ближчою…

Тетяна Немирович, Модератор проекту дослідження транспортних потоків Києво-Святошинського району

Коментар Немирович Тетяни, модератора проекту дослідження транспортних потоків Києво-Святошинського району:

“Група громадських активістів за експертної підтримки спеціаліста з транспортного моделювання Григорія Мельничука з м. Київ, провели дослідження транспортних потоків району в напрямку Києва з метою вивчити явище детально. Нами було відзнято 24 ролики в 12 точках виїзду транспорту з передмістя Києва  на Житомирську, Одеську траси та на Кільцеву дорогу в години пік 7:30-9:30 вранці та 17:30-19:30 ввечері для визначення інтенсивності в обох напрямках. В результаті такого дослідження було визначено реальну кількість автомобілів та громадського автотранспорту, що виїжджає на дороги району в цей час. Отримані цифри дозволили порівняти фактичну та нормативну інтенсивність руху, яка регламентується державними будівельними нормами ДБН В.2.3.-4:2007.   

Результати підтвердили найгірші сподівання: наприклад на виїздах з Софіївської Борщагівки інтенсивність руху з вулиць Пушкінської складає 760 одиниць транспорту на годину, що перевищує нормативну у 18 разів, з вулиці Соборної 892 одиниці  транспорту на годину або у 21 раз вище нормативу; на виїздах на Житомирську трасу з Катеринівки, Чайки, Білогородки, Стоянки та на виїзді з Віти Поштової на Одеську трасу у 9 – 11 разів.

Нам терміново зараз потрібно вимагати від влади району при розробці схеми планування проектування необхідної інженерно-транспортної інфраструктури, зокрема доріг відповідної пропускної спроможності  та соціальної інфраструктури (шкіл, садочків, медичних закладів), працювати над зменшенням дисбалансу пропозиції робочих місць, закладати в програми соціально-економічного розвитку заходи підтримки малого та середнього бізнесу, щоб стимулюватиме появу нових робочих місць.”

Один з варіантів продовження маршруту швидкісного трамваю через Кільцеву до с. Білогородка

Дмитро Беспалов, транспортний експерт, представник компанії “A+S” в Україні

Коментар Дмитра Беспалова (Dmitry Bespalov), транспортний експерт, представник компанії “A+S” в Україні:
“Я вирішив використати громадський транспорт і їхав сюди 302-ю маршруткою з Подолу. Єдина думка, яка в мене виникала протягом півторагодинної поїздки – купити машину. Транспорт тут в жахливому стані. Зрозумійте, якщо ми робимо нове дорожнє покриття, нові розв’язки – ми надалі спонукаємо людей купувати нові авто. Поточний стан громадського транспорту в поєднанні з покращенням стану дорожнього полотна дасть вам ще більше авто на дорогах, ще більші затори. Це шлях в нікуди. Вирішувати наявну проблему треба в двох напрямках: перший – розвиток інфраструктури і зайнятості в приміській зоні, щоб людям не потрібно було їздити, другий – розвиток сучасного комфортного громадського транспорту. У вас є дві залізничні колії, швидкісний трамвай, що їде поки тільки до Окружної, великогабаритні автобуси замість маршруток.”

Сергій Гусовський, голова фракції “Самопоміч” у Київській міській раді

Коментар Гусовського Сергія, голова фракції “Самопоміч” у Київській міській раді:
“Треба розуміти, що іншого варіанту, окрім як співпраця населених пунктів навколо Києва на сьогодні немає. Агломерація – це наше майбутнє . Рішення полягає не тільки в тому, щоб зробити хороші транспортні сполучення, щоб люди ефективно доїжджали в Київ. Потрібно забезпечувати людей в місці проживання робочими місцями та соціальною інфраструктурою. На сьогоднішній день маятникова міграція до Києва – близько півмільйона людей за даними стільникових операторів і це біда. Не варто чекати, поки всі зголосяться, що агломерація це добре. На пропозицію від Києва про створення агломерації позитивно відреагували лише три населені пункти: Гостомель, Бровари та Бориспіль, решта не виявляють жодних ознак зацікавленості у співпраці. Та все ж можна починати з ефективного спілкування навіть декількох громад.”

 

Автор:
Роман Іваненко
член Виконавчого комітету
Київської обласної організації ПП “Об’єднання “САМОПОМІЧ”