О.Бабій, депутат Київскьої обласної ради (фракція «Самопоміч»), Голова постійної комісії з питань бюджету та фінансів:

Останнім часом я зробила цікаве спостереження: децентралізацію влади в Україні розуміють якось по-іншому, аніж у всьому світі. Чи це від того, що в уряді працюють громадяни інших країн, чи з якихось інших причин, але складається враження, що влада зробила децентралізацію від власного народу, геть не розуміючи потреби пересічних українців.

Я знову про наболілу тему – фінансування професійно-технічної освіти. Бракує слів та дій пояснювати представникам законодавчої влади, що право на освіту та праця за покликанням – це є не розкіш чи забаганка, а необхідність, яку держава повинна забезпечити а не нищити. Люди вже КРИЧАТЬ нам, депутатам Київської обласної ради, на усіх зустрічах, в зверненнях та колективних листах із сотнями підписів від працівників та учнів закладів ПТО. Безліч запитів, вивчення ситуації робочих груп депутатів усіх рангів та по всій країні призвело до результату – четвертого лютого народ був почутий. (Принаймні так спочатку здалося усім.) Верховна рада прийняла зміни до державного бюджету в питанні фінансування галузі профтехосвіти.

Розвиток наступних подій стосовно вирішення питання фінансування не піддається жодному логічному розумінню в людей, які прагнуть запобігти банкрутству ПТО. Адже ніякого розвитку подій немає! Маємо на сьогодні середину місяця березня 2016-го року, та повне ігнорування з боку центральної влади вирішення проблемної ситуації. Зміни до Закону, прийняті Верховною радою 4 лютого, досі не підписані президентом. Працівники без зарплати, учні без стипендії. Заклади без коштів на утримання.

З початку року були задіяні усі можливі варіанти впливу на спроби вирішити звернення та запити мною особисто як від депутата Київської обласної ради, так й як голови постійної комісії КОР з питань бюджету та фінансів.  Це й створення робочої групи, вивчення ситуації безпосередньо на місцях, численні запити за звернення до профільних міністерств та комітетів Верховної ради. Днями прийшли відповіді – стандартні відписки.

Зрозуміло, що в країні зараз криза, ми переживаємо часи змін та болючих перетворень, але якою ціною? Зухвалим нехтуванням Конституції України, як у випадку із профтехосвітою? Стаття 53 гарантує право на отримання освіти, в тому числі й професійно-технічної. Зараз в Україні в системі ПТО  діють 795 навчальних закладів, в яких навчаються 292 тисячі учнів, переважно з малозабезпечених сімей, сироти. Усіх за борт?

Працівники та студенти по всій країні провели акції протестів, дійшло до перекриття трас на Луцьк та Львів, як це сталося наприкінці січня в м. Нововолинськ. Третього березня мітингували студенти та викладачі закладів ПТО Бердянська.

Рішення є – підписання врешті-решт тих змін, прийнятих від 04.02.16р. Верховною радою президентом України. Пройшло півтора місяці – стоїмо на місці. Жодного руху чи бува натяку на вирішення.

Чи програв український народ боротьбу із можновладцями за професійно-технічну освіту? Гадаю, дізнаємось у найближчі дні.  Вірю у перемогу здорового глузду.

http://blogs.korrespondent.net/blog/events/3646969/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *